Спецпроект

АНОНС: Лекція "Янівський табір як один із центрів масового вбивства у Східній Європі" у Львові

7 грудня в музеї "Територія Терору" відбудеться лекція наукового співробітника музею Олександра Пагірі "Янівський табір як один із центрів масового вбивства у Східній Європі".

Табір примусових робіт "Янівська" у Львові був нетиповою установою у нацистській каральній імперії у роки Другої світової війни. Попри свою назву, у різні періоди він слугував водночас табором примусових робіт, тюрмою, пересильним пунктом для депортації євреїв у табори смерті на території Польщі та місцем масового вбивства.

За весь період функціонування табору (1941—1944) у ньому утримувалось як цивільне населення, так і військовополонені, люди різних національностей: євреї, українці, росіяни, поляки — загалом близько 160 тис. осіб.

 

Попри свій різнонаціональний склад, табір був у першу чергу "єврейським табором" і становив невід’ємну ланку у реалізації нацистської політики "остаточного вирішення єврейського питання" у Галичині та Генеральному губернаторстві. У рамках операції "Рейнгард" він був поєднаний з нацистськими таборами смерті на території Польщі.

Янівський табір зажив сумної слави завдяки дільності у його стінах т. зв. "танго смерті" — табірного оркестру, який грав під час страт в’язнів. Через надзвичайно жорстокі методи вбивства у таборі деякі дослідники схильні класифікувати його як концентраційний і навіть як табір знищення.

Подія відбудеться у рамках проекту "Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg'43: Місто, яке (не)пережило" — серії меморіальних заходів до 75-ої річниці ліквідації Львівського гетто та Янівського концтабору у Львові.

Координатор проекту — Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" у співпраці з Центром міської історії Центрально-Східної Європи.

7 грудня, п'ятниця, 17.00

Місце: музей "Територія Терору" (Львів, проспект Чорновола, 45 г) 

Партнери: Управління Культури Департаменту розвитку Львівської міської ради, Всеукраїнський єврейський благодійний Фонд "Хесед-Арьє", Благодійний фонд Брей Бріт "Леополіс" імені Еміля Домбергера, Львівський органний зал, Львівське товариство єврейської культури ім. Шолом-Алейхема, Єврейська спадщина Рогатина.

Інформаційна підтримка: Твоє Місто, інформаційне видання "Фотографії Старого Львова", Культурні Події Львова, газета "Хадашот", HISTORIANS.IN.UA, міжнародний інтелектуальний часопис Ukraina Moderna, Часопис КРИТИКА — Journal KRYTYKA, Zaxid.Net, Афіша Львова.

Додаткова інформація: Богдана Тараніна, науковий співробітник Музею "Територія Терору" тел.: 095−938−21−74, e-mail: taraninabogdanna@gmail.com

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.