АНОНС: У Чернівцях презентують книгу «Майдан від першої особи. Регіональний вимір»

Український інститут національної пам’яті упродовж п’яти років реалізує проект «Майдан: усна історія». Його метою є збереження пам’яті про Революцію Гідності, вшанування учасників подій, Героїв Небесної Сотні. Задля цього здійснено усноісторичне опитування очевидців та учасників масових протестних акцій, що проходили у столиці та регіонах.

Про це йдеться на сайті УІНП.

 

На основі записаних інтерв’ю формується архів усної історії, а також підготовлено серію друкованих видань "Майдан від першої особи". У 2015 р. вийшов випуск "45 історій Революції Гідності", у 2016 р. – "Мистецтво на барикадах".

"Майдан від першої особи. Регіональний вимір" є третім випуском серії. Його метою є реконструкція подій місцевих майданів, адже під час Революції столиця перебувала в центрі суспільної уваги, а протестні рухи в областях – на її периферії. Заповнити цю прогалину та сформувати уявлення про Майдан як загальноукраїнське явище і покликаний збірник.

Випуск складається з 25 розділів – за кількістю регіонів України. Розділи подаються за назвами областей, розташованими в алфавітному порядку. У 2017 році вийшла перша частина випуску, до якого увійшли регіони, починаючи від Автономної Республіки Крим до Луганської області. Цього року видано другу частину з розділами про решту областей, в тому числі й про події у Чернівецькій області.

На відзначення п’ятої річниці Революції Гідності Українським інститутом національної пам’яті заплановано провести низку регіональних презентацій. До участі у презентації в Чернівцях запрошуються інтерв’юери, координатори збору усних свідчень, оповідачі з Чернівецької, Львівської, Рівненської, Волинської, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської та Хмельницької областей.

Спікери:

Тетяна Ковтунович, завідувач сектору обліку та збереження усних джерел Українського інституту національної пам’яті;

Тетяна Привалко, координатор регіональних записів проекту "Майдан: усна історія" Українського інституту національної пам’яті;

Петро Шимків, краєзнавець, член правління Тернопільського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка;

Михайло Хомишак, фермер, голова ГО "Максимівська ініціатива";

Надія Тлумацька, вчитель, бібліотекар, заступник голови ГО "Максимівська ініціатива";

Борис Пошивак, координатор Громадської ради Майдану, голова ради Студентського Братства Львівщини;

Марія Доманська, активістка луцького Євромайдану, журналістка інтернет-ресурсу "Громадське. Волинь";

Павло Гомонай, голова Громадського конвенту ужгородського Майдану;

Сергій Штурхецький, доцент кафедри журналістики НаУ "Острозька академія";

Отець Валерій Сиротюк, настоятель собору Успіння Пресвятої Богородиці Української греко-католицької церкви.

Модератор: Ганна Скорейко, директор Науково-дослідного центру буковинознавства, координаторка та інтерв’юерка усноісторичного опитування про події Революції Гідності у Чернівцях.

Час: 14 грудня, п’ятниця, 12.00.

Місце: м. Чернівці, вул. Кобилянської, 2, Буковинський медіа-центр "Belle Vue".

Вхід вільний

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.