УІНП оголошує добір кандидатур до Національної комісії з реабілітації

18 грудня 2018 року Український інститут національної пам’яті розпочинає прийом документів для добору кандидатур членів Національної комісії з реабілітації від наукових установ і громадських об'єднань.

Про це йдеться на сайті Інституту.

 

Порядок прийому документів і проведення жеребкування встановлений Положенням про Національну комісії з реабілітації, що затверджене наказом Міністерства культури України №926 від 25.10.2018.

Для участі в жеребкуванні наукові установи та громадські об’єднання мають протягом 30 днів від оголошення про початок добору кандидатур, подати в Інститут наступні документи:

  • заява за формою, наведеною у додатку 1 до Положення про Національну комісію з реабілітації;
  • копія статуту (положення) або іншого установчого документа наукової установи, громадського об'єднання;
  • копія рішення, ухваленого у порядку, встановленому статутом (положенням) або іншим установчим документом наукової установи, громадського об'єднання, або інший документ, підписаний уповноваженою особою керівного органу наукової установи, громадського об'єднання, із зазначенням кандидатури до складу Національної комісії від наукової установи, громадського об'єднання;
  • лист довільної форми, де зазначається інформація про дослідження у сфері історії України XX століття та/або діяльність у сфері надання допомоги громадянам з питань, пов'язаних з реабілітацією жертв репресій тоталітарних режимів, які здійснюються (здійснювалися) науковою установою, громадським об'єднанням;
  • заява довільної форми представника наукової установи, громадського об'єднання про згоду на участь у роботі Національної комісії, у якій в обов'язковому порядку має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), згода на обробку персональних даних.

Усі зразки вказаних документів наявні в додатках Положення про національну комісію з реабілітації. Прийом документів проводиться з 18 грудня 2018 року завершиться 17 січня 2019 року включно.

Публічне жеребкування відбудеться 23 січня 2019 року о 16:00 в приміщенні Інституту (м. Київ, вул. Липська, 16, приймальня Голови Інституту). Інститут національної пам’яті забезпечить онлайн-трансляцію жеребкування на своєму офіційному веб-сайті.

Документи про участь у жеребкуванні подаються за адресою Інституту (м. Київ, вул. Липська, 16, приймальня Голови Інституту).

Особа, відповідальна за прийом документів: Роман Кулик, 063-054-11-72, romankulykvik@gmail.com.

Довідка:

На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" №2325-VIII від 05.05.2018 при Інституті створюється Національна комісії з реабілітації.

Комісія працює у складі одинадцяти осіб, п’ятеро з яких представляють державні органи влади (Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України, Український інститут національної пам’яті та Генеральна прокуратура).

Четверо членів Національної комісії з реабілітації обираються шляхом жеребкування з кандидатур, делегованих науковими установами, що здійснюють дослідження у сфері історії   України   ХХ століття, громадськими об’єднаннями, що провадять діяльність у сфері дослідження історії України ХХ століття та/або надання допомоги громадянам з питань, пов’язаних з реабілітацією   жертв   репресій тоталітарних режимів.

Читайте також:

Хто буде реабілітований? Роз'яснення щодо нового закону від УІНП

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.