Держкіно прозвітувало про готовність фільму "Крути 1918"

Компанія Good Morning Film представила Держкіно завершену виробництвом історичну драму Олексія Шапарева "КРУТИ 1918".

Про це повідомляє Держкіно на своєму сайті.

"Ми покладаємо на цей фільм великі надії, адже це перша масштабна кінострічка, присвячена героїчному подвигу української молоді в бою під Крутами", – зазначив Голова Держкіно Пилип Іллєнко.

Кінопроект повнометражного фільму "КРУТИ 1918" став одним із переможців Дев’ятого конкурсного відбору Держкіно у сесії ігрових тематичних фільмів (до 100-річчя проголошення Української Народної Республіки, до 100-ої річниці Бою студентів під Крутами). Проект отримав державну фінансову підтримку розміром 25 млн 941 тис. 300 грн. Загальна вартість виробництва фільму склала 52 млн грн.

Режисером стрічки є Олексій Шапарев, автором сценарію – Костянтин Коновалов, продюсером – Андрій Корнієнко.

В основі сюжету стрічки – реальна історія бою на залізничній станції Крути взимку 1918 року, коли українські військовики, вільні козаки, студенти й гімназисти стали проти багатотисячної російської Червоної гвардії. На тлі доленосних подій в країні двоє братів Андрій і Олекса Савицькі закохуються у прекрасну Софію. 

Ролі у фільмі виконали Євген Ламах, Надія Коверська, Андрій Федінчик, Олексій Тритенко, Віталій Салій, Олександр Піскунов, Максим Донець, Дмитро Ступка, Остап Ступка, Наталя Васько, Роман Ясіновський, Богдан Юсипчук та інші.

Зйомки фільму стартували у вересні 2017-го року в Межигір’ї, у колишній резиденції екс-президента України Віктора Януковича.

Протягом осені-зими 2017-го року були проведені складнопостановочні зйомки – з використанням спец- та піротехнічних ефектів, за участі великої кількості акторів масових сцен та каскадерів. Фільм знімався здебільшого у Києві – на Софійській площі, в Київській фортеці, в Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького та на вулицях міста.

Саму станцію Крути, яка розташована в Чернігівській області, знімали у селі Сигнаївка Черкаської області. У зйомках в цілому було задіяно близько 1000 акторів і 2000 одиниць зброї. У зйомках батальних сцен брали участь 150 військових Нацгвардії України. 

Стрічка вийде у широкий кінотеатральний прокат 7-го лютого 2019-го року, до роковин бою під Крутами.

Як повідомялося, в рамках промо-кампанії фільму "Крути 1918" у Києві створили мурал, присвячений учасникам бою під Крутами в 1918 році.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.