Держкіно прозвітувало про готовність фільму "Крути 1918"

Компанія Good Morning Film представила Держкіно завершену виробництвом історичну драму Олексія Шапарева "КРУТИ 1918".

Про це повідомляє Держкіно на своєму сайті.

"Ми покладаємо на цей фільм великі надії, адже це перша масштабна кінострічка, присвячена героїчному подвигу української молоді в бою під Крутами", – зазначив Голова Держкіно Пилип Іллєнко.

Кінопроект повнометражного фільму "КРУТИ 1918" став одним із переможців Дев’ятого конкурсного відбору Держкіно у сесії ігрових тематичних фільмів (до 100-річчя проголошення Української Народної Республіки, до 100-ої річниці Бою студентів під Крутами). Проект отримав державну фінансову підтримку розміром 25 млн 941 тис. 300 грн. Загальна вартість виробництва фільму склала 52 млн грн.

Режисером стрічки є Олексій Шапарев, автором сценарію – Костянтин Коновалов, продюсером – Андрій Корнієнко.

В основі сюжету стрічки – реальна історія бою на залізничній станції Крути взимку 1918 року, коли українські військовики, вільні козаки, студенти й гімназисти стали проти багатотисячної російської Червоної гвардії. На тлі доленосних подій в країні двоє братів Андрій і Олекса Савицькі закохуються у прекрасну Софію. 

Ролі у фільмі виконали Євген Ламах, Надія Коверська, Андрій Федінчик, Олексій Тритенко, Віталій Салій, Олександр Піскунов, Максим Донець, Дмитро Ступка, Остап Ступка, Наталя Васько, Роман Ясіновський, Богдан Юсипчук та інші.

Зйомки фільму стартували у вересні 2017-го року в Межигір’ї, у колишній резиденції екс-президента України Віктора Януковича.

Протягом осені-зими 2017-го року були проведені складнопостановочні зйомки – з використанням спец- та піротехнічних ефектів, за участі великої кількості акторів масових сцен та каскадерів. Фільм знімався здебільшого у Києві – на Софійській площі, в Київській фортеці, в Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького та на вулицях міста.

Саму станцію Крути, яка розташована в Чернігівській області, знімали у селі Сигнаївка Черкаської області. У зйомках в цілому було задіяно близько 1000 акторів і 2000 одиниць зброї. У зйомках батальних сцен брали участь 150 військових Нацгвардії України. 

Стрічка вийде у широкий кінотеатральний прокат 7-го лютого 2019-го року, до роковин бою під Крутами.

Як повідомялося, в рамках промо-кампанії фільму "Крути 1918" у Києві створили мурал, присвячений учасникам бою під Крутами в 1918 році.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.