Історичну кам'яницю в центрі Львова виставили на продаж

Будівлю, яка є частиною пам'ятки архітектури національного значення виставили на аукціон. Інформація про лот доступна на порталі Prozorro.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

 Фото: Гал-Інфо

Нежитлові приміщення 2-го, 3-го, 4-го поверхів та мансарди загальною площею 449,7 кв.м за адресою м. Львів, вул. Шевська, 10 були виставлені на аукціон ще 22 грудня 2018 року. Стартова вартість лоту складає 16 млн. 474 тис. 200 гривень.

Зазначимо, що міністерство культури України розглянуло лист Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради і погодило приватизацію, шляхом продажу будівлі на аукціоні, яка є частиною пам'яткі архітектури національного значення, за умови укладання попереднього договору між переможцем аукціону та відповідним органом охорони культурної спадщини у місячний термін після оприлюднення результатів аукціону.

Результатом першого договору стане укладання в майбутньому охоронного договору на пам'ятку з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам'ятки.

Прийом пропозицій буде відбуватись до 21 січня включно, а сам аукціон буде проведений наступного дня.

Читайте також:

Реконструкція будинку Центральної Ради може знищити пам'ятку державотворення

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.