У Празі до Дня Соборності України розгорнули українські прапори

У неділю 20 січня українська громада у Празі розгорнула прапори України на Карловому мості через річку Влтава з нагоди Дня Соборності України.

Кілька десятків українців та їхніх чеських друзів – дехто прийшов разом із дітьми – утворили "живий ланцюг", який розтягнувся у центрі мосту – повідомляє "Радіо Свобода".

 Українці й чехи під час акції з нагоди річниці Акту Злуки, Прага, 20 січня 2019 року

Фото: RFE/RL

Деякі з активістів тримали прапор України 10 метрів завдовжки та символічні плакати "Україна єдина".

Акцію влаштувало посольство України в Чехії на знак солідарності з Україною.

 Учасники акції утворили живий ланцюг через Карлів міст

Фото: RFE/RL

"Дякуємо всім, хто прийшов, ви молодці. Ви всі знаєте, що це символічна акція, яка єднає всіх українців із різних регіонів та українців, що живуть тут, у Чехії. Ми зібралися із солідарності до акції, що відбуватиметься у Києві 22 січня", – зазначили організатори акції з посольства України в Чехії.

Читайте також:

УІНП презентував проекти до 100-річчя Соборності

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.