In memoriam. У США померла Надія Дюк

У Сполучених Штатах Америки на 65-му році життя померла громадська діячка, активний представник української громади, науковець Надія Дюк. Пані Надія відійшла 23 січня. Днем раніше Президент України Петро Порошенко нагородив її, старшого радника президента Національного фонду підтримки демократії, орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

Інформацію про смерть пані Дюк поширила її сестра на персональній сторінці Надії у Facebook – повідомляє "Збруч".

 Надія Дюк

"З великим смутком повідомляю про смерть моєї сестри Надії Дюк. Її відважне серце перестало битися ввечері в середу 23 січня. Вона відійшла мирно в своїй оселі після тривалої битви з хворобою", – поінформувала сім'я Надії Дюк.

Як пише віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович, пані Надія востаннє була в Україні у листопаді 2016 року, під час відзначення 40-ліття Української гельсінської групи та в часі ІІ Кримського форуму.

"Це стало тепер дуже символічним, бо ще з 1980-х років, коли Надія Дюк завершувала свою дисертацію в Оксфордському університеті (перша етнічна українка!) і приступила до викладацької праці, вона присвятила себе сприянню боротьбі українських дисидентів і політв’язнів", – прокоментував пан Мирослав.

Маринович зазначив, що ця справа вимагала значної самопосвяти, "бо треба було по крупинках збирати інформацію, яка ледь просочувалася крізь високу "залізну завісу", систематизувати її та знаходити способи оприлюднити у вільному світі".

Однак її труд винагородився, бо, переїхавши згодом з Великобританії до Сполучених Штатів, Надія Дюк стала визнаним експертом з питань України та колишнього Радянського Союзу, автором кількох книг і численних статей.

У 1987 року вона розпочала свою працю в Національному фонді сприяння демократії (National Endowment for Democracy), в якому й завершила свій життєвий шлях на посаді віце-президента.

Надія Дюк, донька хорунжого Української Повстанської Армії Петра Дюка, який перебрався до Великої Британії, де був членом Спілки офіцерів України, Союзу українців у Великій Британії, народилася 16 жовтня 1954 року в Лондоні.

Навчалася в університеті Сассекса, здобула ступінь бакалавра мистецтв з відзнакою. Закінчила коледж Святого Антонія Оксфордського університету, захистивши дисертацію на тему досліджень публіцистики Михайла Драгоманова в XIX сторіччі, ставши першим доктором з проблем україністики.

З 1987 року працювала в Національному фонді на підтримку демократії у США. До 1989 року керувала програмами на підтримку демократичних рухів в Югославії та Радянському Союзі.

З початку 2000-х років була головним директором відділу Центральної Європи та Євразії. Активно досліджувала процеси під час Помаранчевої революції в Україні 2004 року. Згодом її призначено на посаду віце-президента, відповідала за діяльність фонду в Європі, Євразії, Африці та Латинській Америці.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.