Учені: Неандертальці вміли метати списи на 20 метрів

Неандертальці вміли користуватися метальною зброєю. Їхні списи могли вражати здобич на відстані до 20 метрів.

До цього висновку дійшли науковці Каліфорнійського університету (Лос-Анджелес, США), повідомляє "Дзеркало тижня" із посиланням на Naked Science.

 Реконструкція вигляду неандертальця. Джерело: Naked Science

Дослідники вивчали характеристики Шенінгенських списів, яким 300 тисяч років, — найстарішої зброї, відомої археологам. 10 метальних списів доби палеоліту знайшли протягом 1994—1999 років у м. Шенінген (Німеччина) у вугільній шахті.

Під час дослідів шестеро атлетів, підібраних у відповідності з фізичними здібностями неандертальця-мисливця, метали списи. Так удалося визначити, що ця зброя придатна для враження цілей неандертальцями на відстані.

Раніше археологи вважали, що неандертальці вміли застосовувати зброю лише в ближньому бою. Як припускалося, маса Шенінгенських списів не дозволяла їм досягти необхідної швидкості польоту.

Результати дослідів зі спортсменами показали, що таким списом можна було поцілити жертву на відстані до 20 метрів, а за певної сили кидка удар виявлявся смертельним. Це виявилося вдвічі більше, ніж очікували науковці.

Нагадаємо, єгипетська археологічна місія виявила в Лівійській пустелі дві гробниці, датовані епохою Стародавнього Риму.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.