АНОНС: У Національному музеї історії України відкриють виставку до 90-річчя ОУН

4 лютого в Національному музеї історії України відкриють виставку "Зродились ми великої години" до 90-ліття створення Організації Українських Націоналістів.

На виставці будуть представлені унікальні експонати: особисті речі видатних діячів ОУН 1920–1940-х років. Зокрема, відвідувачі матимуть нагоду побачити вінчальне свідоцтво, рукописи та особистий блокнот голови Проводу українських націоналістів Євгена Коновальця.

Крім того, відвідувачам вперше будуть представлені особисті речі видатних учасників українського національно-визвольного руху. Також вперше будуть експоновані речі і документи осіб, які створили організацію, світлини, періодичні видання.

 
ОУН утворилася 3 лютого 1929 року у Відні. Від заснування організації її головною метою було встановлення і побудова самостійної Української держави

4 лютого, понеділок, 15.00.

Місце:  Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Організатори: Національний музей історії України та Фундація імені Олега Ольжича за участю Музею становлення української нації.

Вхід на відкриття виставки вільний.

Контакт: 0938351691 (Леонід).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.