In memoriam. Померла учасниця ОУН Ярослава Мельничук (Полюга)

Вчора на 90 році життя відійшла у вічність учасниця ОУН, львів’янка Ярослава Мельничук (Полюга).

Про це повідомляє Львівська міська рада.

 Ярослава Мельничук (Полюга)

Ярослава Мельничук (Полюга) народилась 17 липня 1929 року у Львові. Зв’язок із ОУН встановила під час навчання у Львівському медінституті у 1945−1949 рр.

Перший арешт — у 1948 році. Тоді ж, за браком доказів вини, була звільнена. Удруге заарештована — у 1949 році. Упродовж 6 місяців перебувала під слідством у тюрмі "на Лонцького". Була етапована на спецпоселення в тайгу Якутської АРСР. Виконувала каторжні роботи.

Згодом їй вдалося влаштуватись на роботу лаборанткою в районну лікарню й отримати дозвіл на продовження навчання. 1956 р. отримала диплом і повернулася до Львова, де після повернення й до виходу на пенсію працювала лікаркою.

Сетра особистого охоронця Романа Шухевича – Любомира Полюги.

5 лютого, о 13.00 год у Львові у Храмі Святої Трійці УГКЦ, вул. Тершаківців, 11а, відбудеться чин похорону.

О 13.40 год — виїзд на Личаківський цвинтар, де й відбудеться чин погребення.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.