In memoriam. Померла учасниця ОУН Ярослава Мельничук (Полюга)

Вчора на 90 році життя відійшла у вічність учасниця ОУН, львів’янка Ярослава Мельничук (Полюга).

Про це повідомляє Львівська міська рада.

 Ярослава Мельничук (Полюга)

Ярослава Мельничук (Полюга) народилась 17 липня 1929 року у Львові. Зв’язок із ОУН встановила під час навчання у Львівському медінституті у 1945−1949 рр.

Перший арешт — у 1948 році. Тоді ж, за браком доказів вини, була звільнена. Удруге заарештована — у 1949 році. Упродовж 6 місяців перебувала під слідством у тюрмі "на Лонцького". Була етапована на спецпоселення в тайгу Якутської АРСР. Виконувала каторжні роботи.

Згодом їй вдалося влаштуватись на роботу лаборанткою в районну лікарню й отримати дозвіл на продовження навчання. 1956 р. отримала диплом і повернулася до Львова, де після повернення й до виходу на пенсію працювала лікаркою.

Сетра особистого охоронця Романа Шухевича – Любомира Полюги.

5 лютого, о 13.00 год у Львові у Храмі Святої Трійці УГКЦ, вул. Тершаківців, 11а, відбудеться чин похорону.

О 13.40 год — виїзд на Личаківський цвинтар, де й відбудеться чин погребення.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.