В Єгипті археологи виявили некрополь з 40 муміями чоловіків, жінок і дітей

Археологи єгипетського університету Ель-Мінья виявили в районі Туна-ель-Габаль (300 км від Каїра) некрополь з 40 муміями.

Про це повідомляє Бабель із посиланням на Daily Herald.

 Фото: Ministry of Antiquities

Мумії, за попередніми оцінками, належали сім'ям середнього і вищого класу, які, ймовірно, жили в Птолемеївський, ранній Римський або візантійський період. Серед них 10 дитячих гробниць, які добре збереглися.

Деякі з мумій були прикрашені "демотичним письмом" — формою давньоєгипетської писемності, яку використовували звичайні люди. Археологи також виявили кераміку й папіруси.

Фото: Daily Herald

Одні мумії були загорнуті у лляні тканини й покладені у кам'яні саркофаги, інші були закопані в піску або просто покладені в підземні ніші.

Читайте також:

В Англії показали як виглядали давні мешканці Європи. ФОТО

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.