Спецпроект

АНОНС: Презентація концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру

Концепція передбачає створення цілісного меморіального комплексу, який включатиме: меморіальний парк «Бабин Яр – Дорогожицький некрополь»; Український музей Голокосту; Меморіальний музей Бабиного Яру; пам'ятні місця, пам'ятники та пам'ятні знаки, пов'язані з історією Бабиного Яру, що залишаться поза межами меморіального парку.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Концепцію комплексної меморіалізації Бабиного Яру з розширенням меж Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" розроблено робочою групою при Інституті історії України НАН України на замовлення Міністерства культури України та Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Як пілотний проект концепція розглядає створення, на основі раніше розробленої Робочою групою концепції, Меморіального музею пам'яті жертв Бабиного Яру в історичній споруді контори колишнього Єврейського кладовища по вул. Юрія Іллєнка, 44.

Учасники:

Євген Нищук – міністр культури України;

Геннадій Боряк – голова Робочої групи при Інституті історії України НАН України з меморіалізації Бабиного Яр, член-кореспондент НАНУ, заступник директора Інституту історії України НАНУ;

Олександр Лисенко – заступник голови Робочої групи, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу історії України у роки Другої світової війни Інституту історії України НАН України;

Тетяна Пастушенко – секретар Робочої групи, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України;

Віталій Нахманович – заступник Робочої групи, провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру;

Борис Глазунов – генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Акредитація для представників ЗМІ тел.: 234-15-36, або ел.адреса: presa@mincult.gov.ua

Час: 6 лютого, середа, 15:00

Місце: "Укрінформу": вул. Б. Хмельницького, 8/16 (ст. м. "Театральна"), Зала №1

Контакт: (044) 299-03-32; 299-05-01

Вхід за службовими посвідченнями та картками НСЖУ.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.