У Сумах відкрили виставку "Сумщина в Українській революції 1917–1921 років"

Тематична виставка "Сумщина в Українській революції 1917–1921 років. Видатні військові та державні діячі" розповідає про постаті 21 діяча Української революції – уродженців Сумщини, з них 14 – видатні державні діячі, 7 – військові діячі.

Виставка організована Сумською облдержадміністрацією паралельно з реалізацією загальноукраїнського проекту "Місця пам’яті Української революції 1917‒1921 років", повыдомляє Сумський історичний портал.

Відкрив виставку керівник апарату облдержадміністрації Дмитро Живицький.

"Сумщина також багата на людей, які воювали за Українську державність, – говорив Дмитро Живицький, – На території населених пунктів сучасної Сумської області відбувались бої з більшовицькими військами, проголошувалась українська влада, створювалися державні органи та установи, кипіло громадсько-політичне життя".

 

Цікаві факти про героїв цієї виставки розповів кандидат історичних наук, доцент Сумського державного університету, один із її авторів Валерій Власенко.

"Як відомо, українська революція тривала з 1917 по 1921 рік. За цей період на території України функціонували Українська центральна республіка періоду Центральної Ради, Українська Держава Павла Скоропадського, Українська Народна Республіка періоду Директорії і Західноукраїнська Народна Республіка. Герої нашої виставки – це уродженці Сумщини, які брали участь у розбудові цих чотирьох країн. Деякі з персоналій взагалі невідомі. Ми відкриваємо їх імена і хочемо, щоб їх знали і пам’ятали", – сказав він.

 

Серед відомих уродженців Сумщини, Валерій Власенко, зокрема, розповів про Миколу Василенка, який був членом Центральної Ради, а згодом виконувачем обов’язків прем’єр-міністра за часів Павла Скоропадського та міністром закордонних справ.

 

Інший уродженець Сумщини – Олександр Греков був генерал-хорунжим армії УНР, військовим міністром УНР і головнокомандувачем Української Галицької армії (Збройних сил ЗУНР).

 

Не оминув історик і Олександра Олеся, якого знають більше як поета-лірика. Олесь був дипломатом, культурним аташе у 1919 році при дипломатичних представництвах України в Угорщині і в Відні. Зокрема, завдяки йому було відкрито Український вільний університет, бо поет віддав у заставу наклад своєї книги, оціненої у 100 тисяч австрійських крон.

Комплекти плакатів тематичної виставки передано до міст і районів, закладів культури та освіти з метою презентації та донесення до жителів області інформації про роль Сумщини в історичному творенні української держави.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.