У Варшаві відкрили меморіальну дошку на честь Військової місії УНР. ФОТО

13 лютого у Варшаві урочисто відкрили меморіальну дошку на будинку, в якому в 1920 році діяли Військова секція при Дипломатичній місії і Військова місія Української Народної Республіки.

Дошку встановили на будівлі колишнього готелю "Польський" за адресою вулиця Длуга (Długa), 29, що в центрі міста, передає видання українців у Польщі "Наше слово".

 

Участь у події взяв міністр закордонних справ України Павло Клімкін, міністр культури та національної спадщини Польщі Пйотр Глінський, мер Варшави Рафал Тшасковський, посол України в Польщі Андрій Дещиця. Серед присутніх – голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима, дипломат Микола Ярмолюк, посол Польщі в Україні Ян Пекло.

 Фото: FB Андрій Дещиця

Це перша така пам’ятна таблиця у польській столиці. Подібна меморіальна дошка знаходиться в Гданську на будинку, в якому у 20-х роках діяло Генеральне консульство УНР.

Доцент КНУ ім. Т. Шевченка, кандидат істориних наук Андрій Руккас зауважив, що напис на дошці неточний, адже на вулиці Длугій розташовувалися Військова секція і Військова місія лише з 1920 року. До того Військова секція перебувала в готелі "Саський" на вулиці Козій. 

"Тому згадка у тексті про 1919 рік і Місію недоречна з двох причин – не було Місії, а секція функціонувала в іншому місці", – написав історик у "Фейсбуці".

ДОВІДКА:

Від грудня 1919 року в Варшаві діяла Військова секція при Дипломатичній місії УНР, яка з лютого 1920 року розміщувалася в готелі "Польський". У липні 1920 року секцію реорганізували в самостійну Військову місію УНР, яка діяла до листопада того ж року.

Як повідомлялося, архів з’ясував обставини бою Армії УНР в 1919 році у Літках на Київщині.

У Сумах відкрили виставку "Сумщина в Українській революції 1917–1921 років".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.