АНОНС: У Києві відкриється виставка «Символи Балтійської Свободи та раритети української фалеристики»

Вперше в Україні експонуватиметься низка найвищих державних нагород Литви, Латвії та Естонії

Про це "Історичній правді" повідомили в Національному музеї історії України.

 

Виставковий проект підготовлено Національним музеєм історії України спільно з посольством Республіки Литва. Вперше в Україні експонуватимуться найвищі державні нагороди Литви, Латвії та Естонії з приватної колекції литовського колекціонера Вілюса Каваляускаса.

Серед них: "Орден Білої Зірки" Республіки Естонія – одна з найвищих естонських державних нагород, "Орден Трьох Зірок" Республіки Латвія, який було засновано 24 березня 1924 р., на честь створення Латвійської держави, а також найвища нагорода Литовської Республіки ­– "Орден Вітовтаса (Вітовта) Великого" (1930 р.).

Також вперше широкому загалу глядачів буде представлено унікальні фалеристичні пам’ятки періоду українських національно-визвольних змагань.

Це, зокрема, знак ордену св. Михаїла Архангела, запроваджений на честь учасників Другого Зимового походу армії УНР, та один з можливих варіантів виконання знаку "Ордену Богдана Хмельницького", або "Ордену Булави", який було виготовлено за ініціативи окремих кіл української політичної еміграції у 1920-х роках.

Партнер виставкового проекту – посольство Республіки Литва.

Куратор виставки – провідний науковий співробітник відділу історії України у ХХ століття НМІУ Богдан Скопненко.

Час: 22 лютого, п’ятниця, 14.00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2.

Контакт: Для ЗМІ вхід за акредитацією, телефонуйте: 096-281-82-85 (Валентина Янчук).

Вхід на відкриття виставки за запрошеннями

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.