Німеччина спростувала інформацію про виплати пенсій бельгійським воякам Ваффен-СС

Влада Німеччини заявила, що у Бельгії ніхто з колишніх солдатів дивізій Ваффен-СС пенсії за інвалідністю не отримує.

Як повідомляє Бабель із посиланням на Associated Press, Міністерство праці Німеччини після ретельної перевірки заявило, що у Бельгії такі пенсії отримують лише 18 осіб, але серед них немає колишніх солдатів гітлерівської армії.

 Фото ілюстративне. Вояки 27-ї гренадерської дивізії Ваффен-СС "Лангемарк"

Джерело: Pinterest

Раніше бельгійські депутати заявили, що 27 громадян Бельгії досі отримують додаткову пенсію від Німеччини

Депутати ствержували, що дія указу Гітлера від 1941 року не була припинена після війни, і це дозволило групі колишніх бельгійських солдатів Ваффен-СС отримувати військову виплату від 425 до 1 275 євро щомісяця.

Читайте також:

Між поліцією та військами СС. Галицькі добровольчі полки

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.