Німеччина спростувала інформацію про виплати пенсій бельгійським воякам Ваффен-СС

Влада Німеччини заявила, що у Бельгії ніхто з колишніх солдатів дивізій Ваффен-СС пенсії за інвалідністю не отримує.

Як повідомляє Бабель із посиланням на Associated Press, Міністерство праці Німеччини після ретельної перевірки заявило, що у Бельгії такі пенсії отримують лише 18 осіб, але серед них немає колишніх солдатів гітлерівської армії.

 Фото ілюстративне. Вояки 27-ї гренадерської дивізії Ваффен-СС "Лангемарк"

Джерело: Pinterest

Раніше бельгійські депутати заявили, що 27 громадян Бельгії досі отримують додаткову пенсію від Німеччини

Депутати ствержували, що дія указу Гітлера від 1941 року не була припинена після війни, і це дозволило групі колишніх бельгійських солдатів Ваффен-СС отримувати військову виплату від 425 до 1 275 євро щомісяця.

Читайте також:

Між поліцією та військами СС. Галицькі добровольчі полки

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.