Карту ЗУНР презентували в Музеї Української революції в Києві. ФОТО

Карту "Західноукраїнська Народна Республіка" представили 26 лютого у Києві, в Музеї Української революції 1917–1921 рр.

Про це пише Національний музей історії України, до складу якого входить Музей української революції.

Карта "Західноукраїнська Народна Республіка" є третьою із серії видань, присвячених подіям Української революції 1917–1921 років. Вона висвітлює боротьбу за становлення української державності на територіях Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття, які до Першої світової війни входили до складу Австро-Угорщини.

Видання містить основну та вісім додаткових карт, численні оригінальні ілюстрації (серед них тогочасні українські гроші та поштові марки) та багату текстову інформацію.

"Робота над мапою тривала довго. Спочатку картографи малюють мапи, потім підключаються історики. Крім того, мапа пройшла через прискіпливе око рецензентів і наукових консультантів. Тривали дискусії щодо назв населених пунктів, термінології. Окремо історики працювали над текстовими блоками", – розповів професор, доктор географічних наук Ростислав Сосса.

Директор Музею Української революції Олександр Кучерук, керівники творчої групи зі створення мапи ЗУНР Ростислав Сосса і Микола Литвин 

Він та керівник Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ доктор історичних наук, професор Микола Литвин були керівниками творчої групи, ТОВ "Українська Картографічна Група", яка розробила мапу.

На основній карті показано задекларовану рішенням Української Національної Ради у Львові від 19 жовтня 1918 року територію ЗУНР та повіти, в яких українцям вдалося фактично взяти владу, показано тодішній адміністративно-територіальний поділ та основні події на західноукраїнських землях у 1918–1919 років.

Подано карти Львова, а також Тернополя та Станиславова (нині – Івано-Франківськ), куди через війну з Польщею тимчасово перебрався провід ЗУНР, з розміщенням українських державних установ.

 

З лицьового боку вміщено також інформацію про український рух на етнічних землях, де українська влада була короткотривалою: "Український рух на Буковині, Закарпатті та Лемківщині у 1918–1919 рр." та "Злука ЗУНР і УНР".

На звороті подано хронологію подій, головні персоналії та розкрито такі теми як "Політичні сили", "Політика щодо національних меншин", "Освіта і культура", "Польсько-українська війна 1918–1919 рр.", "Галицька армія на Великій Україні", "Міжнародні відносини та дипломатія" і "Керівництво ЗУНР та Галицька армія в еміграції". Чотири останні доповнені картами.

Нагадаємо, що серію карт започаткували з нагоди відзначення століття Української революції 1917–1921 років. Попередні випуски відображали період Центральної Ради та Української держави.

Як повідомлялося, у Чернігівській області відкрили меморіальну дошку командиру українськими підрозділами в бою під Крутами Аверкію Гончаренку.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.