Українська делегація вшанувала пам’ять 366 українців, вбитих у Павлокомі. ФОТО

2 березня численна делегація зі Львівщини, Івано-Франківщини, Тернопільщини молилася на місці спочинку 366 українців села Павлокома.

Таким чином, українці демонструють усьому світу, що добре пам’ятають історію, навчені нею і роблять із неї висновки, відзначає УІНП.

 Фото: ЛОДА

Нагадаємо, що у ці дні у 1945 році відділ польської Армії Крайової під керівництвом поручника Юзефа Біса - "Вацлава" разом з боївками з навколишніх польських сіл напали на село Павловому.

 Фото: ЛОДА

Підрозділи польської Армії Крайової розстріляли 366 українців разом із парохом о.Володимиром Лемцьом. Не вбивали лише хлопчиків до 5 років і дівчат до 7 років. Врятувалось 36 українців.

 Фото: ЛОДА

Суперечки щодо встановлення пам’ятника жертвам Павлокоми, а особливо, щодо напису на ньому, тривали досить довго. Рішення тривалий час блокували мешканці села.

Нарешті 13 травня 2006 року, за присутності президентів України Віктора Ющенка і Польщі Леха Качинського, у Павлокомі відбулося урочисте відкриття меморіалу.

ІНШЕ ЗА ТЕМОЮ "Волинська трагедія"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.