In memoriam. Помер останній учасник "Великої втечі" з нацистського табору полонених

Колишній штурман Королівських ВПС Джек Лайон помер у віці 101 рік у своїй оселі в Бексхілл-он-Сі, графство Східний Сассекс у п’ятницю 8 березня. Він був одним з останніх живих ветеранів, які здійснили спробу втечі з табору військовополонених Шталаг Люфт-ІІІ в 1944 році.

Про це повідомляє Бі-Бі-Сі.

Тепер з-поміж 76, які втекли з нацистського табору, не лишилося в живих нікого. 73-х спіймали, з яких 50 стратили на наказ Адольфа Гітлера.

В інтерв’ю Бі-Бі-Сі на свій 100-й день народження в 2017 році Лайон сказав: "Якби я втік, напевно, я б не говорив із вами, тому що мої шанси дістатися додому були практично нульові. У мене не було ілюзій з цього приводу".

Джек Лайон опинився в німецькому полоні, після того, як його літак збили над м. Дюссельдорфом 

Фото: Бі-Бі-Сі

Під час масової втечі охорона табору його не помітила, проте невдовзі викрила тунель, яким він намагався вирватися з табору.

У 1963 році Голлівуд зняв про цю спробу втечі фільм "Велика втеча". Лайон затаврував кінострічку "сміттям" через невідповідність сюжету реальним обставинам події.

"Спадщина його та його сміливих товаришів, які спланували й узяли участь у відчайдушній Великій втечі – це свободи, якими ми користуємося зараз", – прокоментував голова Благодійного фонду Королівських ВПС віце-маршал Девід Мюррей.

"Смерть Джека особливо болісна з огляду на те, що 75-та річниця Великої втечі, 24 березня, за два тижні", – додав він.

Дивіться також:

Помер останній ас – Герой Радянського Союзу за Другу світову

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.