Спецпроект

In memoriam. Помер організатор спецоперації з викрадення Ейхмана з Аргентини

У суботу, 23 березня, помер Рафі Ейтан – один із творців ізраїльської розвдіки, який прославився участю в операції з викрадення нацистського злочинці Адольфа Ейхмана. Ейтану було 92 роки.

Про це повідомляють "Вести-Ynet".

Рафі Ейтан у підлітковому віці вступив у лави підпільної організації Хагани і брав участь в бойових акціях проти британських військ у Палестині. Під час однієї з операцій дістав серйозне поранення.

Під час війни за незалежність Ізраїлю (1948—1949) Рафі Ейтан служив в армійській розвідці як офіцер. Він став працювати в оператвиному підрозділі, який був організваний спільно Моссадом і Загальною службою безпеки (ШАБАК).

 Рафі Ейтан. Фото: Моті Кімхи

Ейтан брав участь у багатьох таємних операціях спецслужб Ізраїлю. Найгучнішою стало захоплення нацистського злочинця, обер-штурмбанфюрера СС Адольфа Ейхмана, керівника реферату IV B-4 Головного управління безпеки Райху (РСХА), який відповідав за здійснення "остаточного вирішення єврейського питання".

Ейхман утік після капітуляції Третього Райху до Аргентини. Проте агенти ізраїльської розвідки вистежили есесівця, схопили й вивезли до Ізраїлю. Там одного з виконавців Голокосту засудили до страти в 1962 році.

 Рафі Ейтан (ліворуч) дає інтерв'ю журналу Time. Фото: Давид Рубінгер

У 1972 році Ейтан вийшов у відставку. Протягом 1975—1976 років він займав посади помічника радника прем’єр-міністра Ізраїлю з національної безпеки та радника прем’єр-міністра з питань боротьби з терором.

1981 року його призначили на посаду голови відділу з наукових зв’язків при мінстерстві оборони, який, на думку деяких ЗМІ, займався науковим і промисловим шпіонажем.

Рафі Ейтан у 2006 році. Фото: Міхаэель Кремер 

У 1985 році Рафі Ейтан звільнився з державної служби й займався бізнесом та політикою. У 2000-х він був депутатом кнессету та міністром у справах пенсіонерів.

"Рафі Ейтан був одним зі стовпів ізраїльської розвідки в ціломо і Мосаду зокрема. Його ім’я навіки вписане в аннали історії безпеки Ізраїлю", — прокоментував смерть розвідника голова зовнішньої розвідки Мосаду Йосі Коен.

Співчуття у зв’язку зі смертю Рафі Ейтана висловили президент Ізраїлю Реувен Рівлін, голова ШАБАКу Надав Аргаман, спікер кнессету Юлій Едельштейн та інші офіційні посадовці.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.