У Рівному будують варязький дракар. Він стане основою музею

Етнографічний комплекс просто неба – музей-скансен "Городище Оствиця" планують створити поблизу озера Басів Кут у Рівному.

Як повідомляється на сторінці проекту "Драккар Гунгнір" у Facebook, першим етапом будівництва музею стане відтворення точної дев’ятиметрової копії варязького човна. На сьогодні створено макет завдовжки 90 см, передає Укрінформ.
 

Плановий термін реалізації проекту - 3 місяці. Будівництво човна відбуватиметься на подвір'ї Рівненського обласного краєзнавчого музею.

 
 

"Сучасне Рівне – місто, яке має прадавню історію, але яке не може похвалитися багатою збереженою архітектурною, історичною спадщиною, яку можна побачити на власні очі. Тому проекти, які передбачають історичну реконструкцію, є зараз актуальними та потрібними місту та громаді. Такі проекти підвищать загальний суспільний інтерес до збереження та "оживлення" не тільки історико-культурної спадщини регіону, але й культурного життя міста Рівне", - зазначають автори проекту.

Як очікується, човен стане новою цікавою атракцією Рівного та "родзинкою" озера Басів Кут. Реалізація цього проекту допоможе залучити кошти для створення і розвитку музею-скансену.

Автори оголосили про збір коштів, до якого можуть долучитися всі охочі.

Після завершення проекту відбудеться урочистий спуск човна на озеро Басів Кут і вісім найбільших меценатів отримають можливість першими повеслувати на ньому.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.