АНОНС: Круглий Стіл «Архіву СБУ 25 років: здобутки та перспективи»

Мета заходу – підбити підсумки діяльності Галузевого державного архіву Служби безпеки України, обговорити перспективи й шляхи розвитку архівної установи.

Про це повідомляє Укрінформ.

 Фото: ГДА СБУ

1 квітня 1994 року постановою Кабінету Міністрів України № 206 було створено Галузевий державний архів Служби безпеки України. Його призначенням визначено постійне зберігання документів і матеріалів Національного архівного фонду, які створюються під час оперативно-розшукової діяльності органів безпеки України.

Перші документи, що зберігаються у сховищах Архіву, датуються 1918 роком. Нині у ГДА СБУ сформовано 87 фондів, які містять 225 тисяч одиниць зберігання.

За оцінкою Інституту розвитку свободи інформації (IDFI) у 2018 році ГДА СБУ посів перше місце в загальному підсумку оцінювання доступу до архівів КҐБ серед пострадянських країн.

Учасники:

Андрій Когут – директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

Анатолій Хромов – заступник директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України;

Володимир В’ятрович – голова Українського інституту національної пам’яті;

Ігор Кулик – начальник Управління УІНП;

Тетяна Баранова – голова Державної архівної служби України;

Геннадій Боряк – заступник директора Інституту історії України НАНУ;

Сергій Кокін – представник Інституту історії України НАНУ;

Валерій Васильєв – представник Інституту історії України НАНУ;

Георгій Папакін – директор Інституту української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського;

Анна Олійник – в.о. директора Центру досліджень визвольного руху;

Володимир Бірчак – керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху;

Олександр Бєлов – радник Апарату Голови СБУ;

Юрій Шаповал – представник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імень І.Ф. Кураса НАН України;

Наталія Маковська – заступник директора Центрального державного арххіву вищих органів влади та управління України;

Ольга Бажан – директор архіву Центрального державного архіву громадських об’єднань України;

Володимир Сідак – представник Національної академія СБУ;

Світлана Лясковська – представник Національної академія СБУ;

Іван Патриляк – декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Богдан Біляшівський – генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили";

Олеся Стасюк – генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору";

Любов Легасова – заступник генерального директора Національного музею історії України у Другій світовій війні;

Віталій Нахманович – відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Організатор: Галузевий державний архів Служби безпеки України.

Час: 4 квітня, четвер, 13:30.

Місце: "Укрінформ", Зала 2, вул. Б. Хмельницького, 8/16 (ст. м. "Театральна")

Контактна особа: заступник директора ГДА СБУ Анатолій Хромов, тел.: 255-85-41, arhivsbu@ssu.gov.ua .

АКРЕДИТАЦІЯ ЗМІ – anna@ukrinform.com

Пряму трансляцію круглого столу можна буде переглянути за посиланням нижче:

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.