Єгипет у День всесвітньої спадщини оголосив про відкриття нової гробниці фараонів. ФОТО

Влада Єгипту, вчора, в Міжнародний день пам'яток і визначних місць (День всесвітньої спадщини) оголосила про відкриття гробниці фараонів у некрополі Драа Абул Нага на західному березі Луксора.

Про це пише The Бабель із посиланням на Egypt Today.

Фото: Gehad Hamdy / picture alliance via Getty Images

Міністр у справах старожитностей Халед Анани розповіла журналістам, що гробниця відноситься до 18-ї династії фараонів (1549/1550—1292 роки до Р.Х.) і вважається однією з найбільших знайдених археологами гробниць.

 Фото: Gehad Hamdy / picture alliance via Getty Images

Усередині гробниць виявили кілька фігурок Уштабті. Стародавні єгиптяни клали в усипальницю 365 таких фігурок — за кількістю днів у році. Вони повинні були служити померлому в загробному житті.

 Фото: Gehad Hamdy / picture alliance via Getty Images

Читайте також:

У Єгипті група археологів знайшла стародавній палац біля храму Рамзеса II

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.