Вийшов збірник документів про виконавців Великого терору на лаві підсудних

Вийшов друком третій том серії "Відлуння Великого терору" під назвою "Чекісти Сталіна в лещатах "соціалістичної законності".

Книга є спільним виданням низки установ, серед яких й Інститут історії України НАН України, Торонтський університет; Вірджинський універститет; Галузевий державний архів Служби безпеки України, повідомляє Інститут історії України.

Як можна довідатися з анотації, в третьому томі збірника документів вміщено "листи до влади" співробітників державної безпеки НКВД СРСР – організаторів і виконавців масових каральних операцій 1937‒1938 pp., які опинилися в 1939–1941 pp. під слідством, арештом і судом.

 Відлуння Великого терору. Збірник документів у трьох томах. – Том. 3: Чекісти Сталіна в лещатах "соціалістичної законності". Его-документи 1938–1941 pp. / Ред. кол.: В. Бірчак, Т. Блаувельт, В. Васильєв, Л. Віола, О. Довбня, В. Золотарьов, І. Кашу, А. Когут, С. Кокін, М. Панова, Р. Подкур, Д. Россман, А. Савін, О. Тепляков, М. Юнге; Відп. ред.: В. Васильєв, Р. Подкур, Л. Віола; Авт.-уклад.: А. Савін, О. Тепляков, М. Юнге. НАН України. Інститут історії України; Торонтський університет; Вірджинський універститет; Галузевий державний архів Служби безпеки України. – K.: Видавець В. Захаренко, 2019. – 936 с.

Крім того, до збірника ввійшли різні комплекси документів, які дозволяють зрозуміти контекст кампанії "дисциплінування НКВД", розкривають цілі та позначають її межі.

Ідеться про "листи до влади" жертв Великого терору та їхніх родичів, чекістські рапорти, накази НКВД СРСР за 1938‒1939 pp., матеріали перевірки співробітників держбезпеки, що здійснювалася організаціями ВКП(б), газетні репортажі про відкриті судові процеси над чекістами тощо.

Низка документів, таких як різноманітні матеріали особових справ співробітників держбезпеки, дає можливість простежити життєві траєкторії чекістів і охарактеризувати генезис формування цієї специфічної групи радянського суспільства.

Зміст збірника можна переглянути за посиланням.

Нагадаємо, перший том серії мав назву "Партійні збори та оперативні наради співробітників управлінь НКВД УРСР (листопад 1938 ‒ листопад 1939 pp.)".

Другий том містив документи з архівних кримінальних справ на співробітників органів НКВД УРСР, засуджених за порушення "соціалістичної законності" (жовтень 1938 p. ‒ червень 1943 р.).   

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.