Архів зовнішньої розвідки України оприлюднив ексклюзивні матеріали про діяльність УНР

Матеріали містять майже 350 документів, що відкривають нові сторінки української національно-визвольної боротьби: оригінали та копії документів УНР, дипломатичні папери, накази, резолюції, відозви, статути, листи, фотографії та багато іншого.

З нагоди відзначення 100-річчя заснування Української Народної Республіки Галузевий державний архів Служби зовнішньої розвідки України підготував архівні документальні матеріали про діяльність УНР у 20-30 роках ХХ ст. – час, коли відбувалося її становлення і тривала боротьба за суверенітет України, йдеться на сайті відомства.

Фото: ГДА СЗРУ
Фото: ГДА СЗРУ

Документи іноземного та контррозвідувального відділів державного політичного управління УРСР 1919–1936 рр. взято з архівних справ, що перебувають на зберіганні в Галузевому державному архіві СЗРУ і дотепер були малодоступні для широкого загалу.

У матеріалах можна знайти документи з нормативно-правової діяльності УНР, дипломатичних зусиль Уряду УНР на міжнародній арені та матеріали про тогочасних лідерів українських державних утворень.

Також вони висвітлюють діяльність еміграційного Уряду УНР, листування керівництва Республіки та заходи з відновлення козацтва в Україні, стан і діяльність Військової організації та утворених військових формувань, фінансові документи. Особливо цікавими є матеріали, що стосуються убивства Симона Петлюри.

Перейти до Електронного архіву Служби зовнішньої розвідки України можна за посиланням.

Читайте також:

В Інтернет виклали збірник документів про насильство над цивільним населенням в 1941-1944 роках

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.