Вінницькому музею передали старовинні прикраси, знайдені "чорними археологами". ФОТО

Вінницькому краєзнавчому музею подарували скарб, що складається з ранньослов’янських срібних жіночих прикрас початку V ст. після Р.Х.

Про це у п’ятницю на урочистостях з нагоди передачі подарунка повідомив завідувач сектора охорони культурної спадщини управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації Михайло Потупчик, передає Укрінформ.

 

"Цей скарб знайдений так званими «чорними археологами» біля м. Гайсин. Він мав потрапити у приватну колекцію, однак, завдячуючи одному з народних депутатів люди, які його знайшли, вирішили все ж таки повернути скарб у власність держави. Тому що такі знахідки це виключно власність українського народу.

І через посередництво теж відомого археолога Максима Левади вони зв’язалися зі мною, і цей скарб був привезений у Вінницю, переданий мені, щоб я його, власне, повернув державі на постійне зберігання до фондів Вінницького обласного краєзнавчого музею", - повідомив Потупчик.

 

За його словами, скарб, подарований музею, було знайдено невідомою особою біля міста Гайсин Вінницької області. Комплект складається з орнаментованої пластинчатої гривні та намиста із лунниць і підвісок різної форми.

Це надзвичайно рідкісний тип прикрас, аналог якого знайдено тільки поблизу села Сухоносівка Полтавської області. Утім, він осів в одній з приватних колекцій.

Що ж до скарбу вінницького, то він насамперед цінний своєю унікальністю.

 

«Такі знахідки того періоду на наших теренах дуже рідкісні, тому що у V ст. після Р.Х. вже зв’язок з Римською імперією був розірваний. Починають виникати нові держави на теренах Європи, і потік срібла на цю територію практично був зупинений.

Гуни розграбували все, що було можна, і в ранніх слов’ян тоді практично немає прикрас з дорогоцінних металів. Це унікальна для нас знахідка, яка безумовно займе достойне місце», - каже посадовець.

Найближчим часом срібний скарб виставлять в експозиції музею. Це перший експонат музею часів V ст. після Р.Х.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.