АНОНС: Ким був Симон Петлюра? Відкрита лекція

У день 140-річчя від дня народження Голови Директорії, Головного Отамана військ і флоту Української Народної Республіки у столиці відбудеться відкрита лекція, під час якої розкажуть, ким був Симон Петлюра та хто такі “петлюрівці”.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

22 травня 2019 року виповнюється 140 років від дня народження державного та громадсько-політичного діяча, журналіста, літературного і театрального критика, Голови Директорії, Головного Отамана військ і флоту Української Народної Республіки Симона Петлюри.

“Для російських і українських більшовиків, які захопили владу в Україні у 1921 році, найзапеклішим і непримиримим ворогом, який стояв на їхньому шляху до світового панування, став Симон Петлюра як лідер українців, як людина, віддана своїй справі й аскетична у особистому житті, як той, хто уособлював УНР в борні”, - розповідає Валентина Піскун.

“Він повертається як символ боротьби за незалежність України. В час, коли українці знову, як і сто років тому, захищають свою свободу зі зброєю в руках, знову, як і сто років тому, від того ж ворога – Росії, Петлюра повертається до українців із забуття, і безмежного інформаційного моря брехні про нього”, - вважає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Читатиме лекцію Валентина Піскун – доктор історичних наук, завідувач відділом джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Інститут української археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського НАН України, Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

Щоб організатори змогли усіх зручно розмістити, просять заповнити електронну форму.

Час: 22 травня, середа, 18.30

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Київ, Майдан Незалежності, 2 (Будинок профспілок)

Контакт: тел. (044) 290 80 17

Вхід вільний

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.