АНОНС: Ким був Симон Петлюра? Відкрита лекція

У день 140-річчя від дня народження Голови Директорії, Головного Отамана військ і флоту Української Народної Республіки у столиці відбудеться відкрита лекція, під час якої розкажуть, ким був Симон Петлюра та хто такі “петлюрівці”.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

22 травня 2019 року виповнюється 140 років від дня народження державного та громадсько-політичного діяча, журналіста, літературного і театрального критика, Голови Директорії, Головного Отамана військ і флоту Української Народної Республіки Симона Петлюри.

“Для російських і українських більшовиків, які захопили владу в Україні у 1921 році, найзапеклішим і непримиримим ворогом, який стояв на їхньому шляху до світового панування, став Симон Петлюра як лідер українців, як людина, віддана своїй справі й аскетична у особистому житті, як той, хто уособлював УНР в борні”, - розповідає Валентина Піскун.

“Він повертається як символ боротьби за незалежність України. В час, коли українці знову, як і сто років тому, захищають свою свободу зі зброєю в руках, знову, як і сто років тому, від того ж ворога – Росії, Петлюра повертається до українців із забуття, і безмежного інформаційного моря брехні про нього”, - вважає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Читатиме лекцію Валентина Піскун – доктор історичних наук, завідувач відділом джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Інститут української археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського НАН України, Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

Щоб організатори змогли усіх зручно розмістити, просять заповнити електронну форму.

Час: 22 травня, середа, 18.30

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Київ, Майдан Незалежності, 2 (Будинок профспілок)

Контакт: тел. (044) 290 80 17

Вхід вільний

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.