АНОНС: У Києві обговорять стан культурної спадщини України в окупованому Криму

29 травня у Києві в інформаційній агенції Укрінформ відбудеться круглий стіл «Пам'ятки Криму – сучасний стан культурної спадщини України». Представники влади й експерти планують обговорити гострі проблеми захисту культурної спадщини окупованого півдня країни та пошуків механізмів її захисту.

АР Крим і Севастополь є одними із найбільш багатих регіонів України за кількістю та різноманіттям об’єктів культурної спадщини. Агресія Росії проти України призвела до цілої низки глобальних і локальних негативних наслідків, в тому числі й у сфері збереження артефактів різних культур і цивілізацій на тимчасово окупованій території Криму.
Протягом останніх 5 років російська сторона здійснила безпрецедентні за масштабністю незаконні археологічні розкопки на Кримському півострові, зруйнувала під час будівельних робіт цілу низку цінних археологічних пам’яток, нанесла непоправних втрат низці пам’яток історії і культури, серед яких Херсонес Таврійській і Хан-Сарай, багаторазово протиправно переміщала об’єкти Музейного фонду України з Криму в Росію.
У роботі круглого столу візьмуть участь, зокрема, виконувач обов'язків міністра культури України (1994-1995 рр.), почесний президент Українського національного комітету ІКОМОС Микола Яковина, перший заступник міністра з питань тимчасово окупованої території України Юсуф Куркчі, редактор журналу «Пам’ятки України: національна спадщина», народний депутат України І-ІІІ скликань Дмитро Чобіт, директор Національного музею мистецтв Богдана та Варвари Ханенків Катерина Чуєва, головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун, член правління Національної спілки краєзнавців України, головний редактор газети «Культура і життя» Євген Букет, еск-директор Бахчисарайського історико-культурного заповідника Ельміра Аблялімова, член правління Спілки археологів України, кандидат юридичних наук Олександр Малишев, керівник Інкерманської експедиції Інституту археології НАН України Евеліна Кравченко.
Модеруватиме захід координатор Таврійської гуманітарної платформи, кандидат історичних наук Андрій Іванець.
29 травня, середа, 11.00
Місце: інформаційна агенція Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8).
Організатори: ГО «Кримський центр ділового і культурного співробітництва «Український дім» за підтримки Українського культурного фонду.

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.