АНОНС: Підведення підсумків Всеукраїнський бібліотечний "Біографічний рейтинг – 2018"

Хто стане лауреатом? Чиї видання дістали найвищу оцінку експертів?

Понад 30 провідних науковців із різних міст України, представники різних наукових шкіл і царин гуманітаристики – серед експертів.

 

238 видань із усіх областей країни, що увійшли до Довгих списків у 7-ми номінаціях.

«Дух і Літера», «Видавництво УКУ», «Видавництво О. Савчука», «Парламентське видавництво», «ВСЛ», «Академперіодика», «Либідь», «Апріорі» та ще кількадесят видавців – у ТОП-10.

Провідні книгозбірні з усіх куточків країни від Закарпаття до Одеси – в ТОП-10.

Хто стане лауреатом?

Дізнаєтеся 4 червня 2019 р. у головному корпусі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (м. Деміївська, Голосіївський просп., 3) під час підведення підсумків Всеукраїнського бібліотечного Біографічного рейтингу–2018.

Із 11-00 до 12-30 у залі засідань НБУВ пройде Круглий стіл, присвячений відзначенню 100-річчя від часу заснування Біографічної комісії УАН та 25-річчя ІБД, а також концептуальним засадам організації Біографічного рейтингу.

О 13-00 у Шевченковій (виставковій) має розпочатися церемонія підведення підсумків та нагородження переможців Всеукраїнського бібліотечного Біографічного Рейтингу–2018.

Час: 4 червня, вівторок, 11.00

Місце: Головний корпус Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, М. Деміївська, Голосіївський просп.,3

До участі запрошуються вчені та бібліотечні працівники, культурні діячі, видавці, журналісти – усі, кого цікавлять проблеми стану, завдань і перспектив розвитку вітчизняної біографіки та поширення історико-біографічних знань.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.