Харківський Жуков. У Зеленського – правова колізія. УІНП – колізії немає

Президент України Володимир Зеленський, вустами новопризначеної прес-секретарки Юлії Мендель, закликає владу Харкова з'ясувати правову колізію у питанні Жукова, провести громадські обговорення і прийняти найбільш прийнятне рішення для всіх сторін.

Про це повідомляє видання MediaPort.

 

«Давайте ще прокоментуємо ситуацію, яка сталася у Харкові. Це ситуація, яка викликала дуже великий резонанс. Це приклад недосконалої і непродуманої гуманітарної політики, яка продовжувалася останні кілька років. Власне, вона показує те, що має бути розроблений новий механізм для того, щоб встановити діалог влади і суспільства.

Що мається на увазі? Закон про декомунізацію передбачає, що мають бути знесені пам'ятники радянським діячам, але водночас там є пункти "д" і "є" ч. 4 ст. 1 цього закону, які кажуть про те, що якщо ці радянські діячі були задіяні у протистоянні нацистській окупації, то вони є винятками. І це стосується не лише пам'ятника Жукову, а також і провулку (проспекту — ред.) Жукова, який існує (зараз існує пр. Григоренко — ред.).

Володимир Зеленський закликає владу Харкова з'ясувати цю правову колізію, оскільки тут мають тривати чіткі обговорення з громадськістю, повинно бути прийнятне рішення, яке буде якнайбільш прийнятним для будь-якої зі сторін.

Ми всі чули, що Російська Федерація уже почала коментувати цю ситуацію зі знесенням пам'ятника. Володимир Зеленський хоче підкреслити, що це знову вкотре показ того, що Російська Федерація втручається у внутрішні справи суверенної держави і закликає цього більше не робити», — сказала Мендель.

На уточнення, чи правильним було знесення пам'ятника, речниця відповіла:

«У мене немає особистої думки. Я вам сказала, що є закон України і що там існує правова колізіція. Вона має вирішуватися винятково територіальною громадою. Зараз мер Харкова має на себе взяти відповідальність як головний арбітр в цій ситуації, а не ставати на чийсь один бік».

У свою чергу, Український інститут національної пам’яті нагадує, що згідно Закону України про декомунізаціюпам’ятник Жукову повинен бути демонтований. Окрім того, згідно Закону України про присвоєння імен  в тому числі і топонімам, сьогодні немає правових підстав присвоїти ім’я Жукова будь-якому топоніму.

Відсутність юридичної колізії з демонтажем прояснює юрист УІНП Сергій Рябенко:

“Тут немає ніякої колізії. Згадані речницею президента винятки не можна застосувати до даної ситуації. Згідно Закону про декомунізацію (пп. “ґ” п. 4 ч. 1 ст. 1) символікою комуністичного режиму є в тому числі пам’ятники особам, які обіймали керівні посади.

Жуков був першим заступником наркома оборони СРСР у 1942-44 роках та міністром оборони СРСР у 1955-57 роках, а отже обіймав керівні посади у вищих органах влади СРСР. Тому його пам’ятник є символікою комуністичного тоталітарного режиму.

Закон (п.6 ст. 7) вимагає демонтувати такі об’єкти. А виняток щодо діячів науки і культури, очевидно, до Жукова не має ніякого стосунку”.

Щодо ініціативи назвати іменем Жукова проспект генерала Григоренка у Харкові, Сергій Рябенко пояснив:

“Механізму “повернути” назву Жукова немає. Назвати наново — заборонено законом. Ця ініціатива суперечить частині шостій статті 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій”. Винятки цієї частини не стосуються об’єктів топоніміки”.

Нагадуємо, що в травні Український інститут національної пам'яті вже звертався до очільника міста Харкова із заявою стосовно відсутності можливості перейменування проспекту Петра Григоренка у м. Харкові на честь радянського маршала Георгія Жукова.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.