Спецпроект

В’ятрович: мораторій на польські ексгумації скасують після відновлення українських пам’ятників у Польщі

Мораторій на пошукові та ексгумаційні роботи для польської сторони може бути знятий тільки після відбудови зруйнованих українських пам'ятників на польській території, що Польща зобов'язалася зробити.

Про це в інтерв'ю Цензор.НЕТ сказав голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

«Станом на зараз зруйновано 15-16 пам’ятників, і жоден не відновлений. На українській території теж були такі провокації і, між іншим, всі 4 польські пам’ятники відновлені. І більше того, названі виконавці плюндрування і доведено їхню співпрацю з російськими спецслужбами. У Польщі жоден з нападів не розслідуваний і жоден з пам’ятників не відновлений. Польська влада не намагається гасити ці польські настрої, які наростають.                                                                                                      

На зустрічі з президентом Зеленським президент Дуда одразу заявив, що він говоритиме про відновлення пошукових робіт на українській території. Ми готові до цього, але є одна умова – відновлення сплюндрованих українських пам’ятників на польській території», – сказав він.

В'ятрович наголосив, що Польща зобов'язалася відновити пошкоджені українські пам'ятники на своїй території, і це прописано у двосторонній угоді:

«Польща взяла на себе їхню охорону згідно з міждержавною угодою з Україною… Ця вимога озвучувалася мною персонально, міністром закордонних справ Клімкіним, віце-прем’єр-міністром Розенком на переговорах з польською стороною. З польського боку лунали обнадійливі заяви, але після повернення у Польщу ситуація мінялась. На жаль, я думаю, що деякі польські політики, які вирішили зіграти на ультраправих настроях, настільки розпалили їх, що зараз самі не здатні їх опанувати».

Очільник Інституту національної пам'яті запевнив, що відкритий до відновлення діалогу, але він можливий за умови згоди йти назустріч обох сторін, а не тільки української.

Нагадуємо, що 26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Польська сторона пояснила це як «демонтаж незаконного пам’ятника УПА», який простояв 23 роки. Руйнування постфактум легалізували заяви Міністерства культури та Інституту національної пам’яті Польщі.

Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м за чергою актом наруги над місцями пам’яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.

Цей монумент серед тих, які вимагає відновити українська сторона. Обов’язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які заблоковані з весни 2017 року, є відновленням місць пам’яті.

Читайте також:

Під час розкопок у Грушовичах були виявлені останки, які можуть належати українським підпільникам. ВІДЕО

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.