Професора Плохія нагородили другою премією за книжку про Чорнобильську аварію

12 червня в Лондоні американсько-український історик Сергій Плохій став лауератом 7-го сезону премії Puskin House Russian Book Prize 2019 («Російська книжкова премія Пушкінського дому-2019).

Професор історії України Гарвардського університету Сергій Плохій виграв цю нагороду вже вдруге. Цього разу премію вручили науковцю за книжку Chernobyl: History of a Tragedy («Чорнобиль. Історія трагедії»).

Це вперше, коли премію Пушкінського дому виграє один і той самий автор другий раз. Минулого разу журі сподобалася праця Плохія The Last Empire («Остання імперія») у 2015 році, повідомляє сайт Пушкінського дому.

 
Обкладинка книги «Чорнобиль»

«Чорнобиль»  це перша книга, яка комплексно розкриває витоки аварії на ЧАЕС 1986 року. Вона ґрунтується на недавно відкритих архівах КГБ, показує глибокі суперечності та пороки всередині радянської політичної системи, особисті історії сміливості та хоробрості та уроки для світової атомної енергетики сьогодні. Також праця відзначає те, наскільки вибух на ЧАЕС та його наслідки стали причинами розпаду СРСР.

Роботу відзначило п’ять відомих членів журі з-поміж шести найсильніших претендентів у галузях історії, культури та мемуарів

«Перед журі стояло амбітне завдання вибрати переможця з дуже вражаючого списку фіналістів. Кожна книжка – це блискуче чтиво, яке сприяє кращому розумінню як сучасної Росії, так і російської та радянської історії. Але «Чорнобиль» вирізняється як добре досліджений та написаний шедевр про подію неабиякої важливості. Чорнобильска катастрофа – це не просто історичний епізод. Головні теми, які піднімає книга, резонуть сильно і сьогодні, і не тільки в Білорусі, Росії та Україні»,  сказав Сергій Гур’єв, голова журі.

Співзасновники премії Дуглас Сміт та Стефані Елліс-Сміт поділилися своїми емоціями: «Із хвилюванням ми вітаємо Сергія Плохія з цьогорічною перемогою завдяки його неперевершеній книжці. «Чорнобиль» – це справді майстерне поєднання найновіших здобутків науки та найкращої оповіді. Для всіх істориків це взірець».

Як переможець Сергій Плохій одержав грошову нагороду в 5000 фунтів стерлінгів.

 
Сергій Плохій
Новое Время

Книгу Плохія «Чорнобиль» відзначають не вперше. У листопаді 2018 року автора нагородили пермією Бейлі Гіффорда (Велика Британія).

Також у лютому 2018-го Сергій Плохій став лауреатом Шевченківської премії.

Сергій Плохій — професор історії і директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один із провідних фахівців з історії Східної Європи, входить до наукової ради Українського історичного журналу.

Автор дев’яти книг, зокрема новаторського за підходом до історії України видання «Брама Європи», а також книжки «Остання імперія», відомої новою інтерпретацією останніх місяців життя Радянського Союзу.

Читайте також фрагменти книг Сергія Плохія:

«Ялта»

«Брама Європи»

«По червоному сліду»

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.