Музей історії Києва звернувся до Зеленського з відкритим листом

Музей історії міста Києва звернувся з відкритим листом до Президента України Володимира Зеленського, оскільки занепокоєний ситуацією, спричиненою рішенням про переїзд Офісу Президента України.

Як повідомляє Prostir.Museum в Державному підприємстві Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», на 4-му та 5-му поверхах будівлі з 2004 року знаходяться фонди Музею історії міста Києва.

 

"Упродовж 15 років перебування в Українському домі колектив Музею історії міста Києва неодноразово звертався до вищого керівництва держави з проханням вирішити питання щодо надання чи спорудження будівлі для нашого Музею.

Минулого року депутатами Київської міської ради було підтримано клопотання Музею історії міста Києва про передачу йому будівлі Гостинного двору, що знаходиться на Контрактовій площі. Утім, ця споруда досі не передана у комунальну власність столиці, оскільки немає відповідного рішення Кабінету міністрів України.

Таким чином, якщо буде остаточно ухвалене рішення про переміщення Офісу Президента до Українського дому, унікальним фондам Музею історії міста Києва загрожує загибель, оскільки чергове тимчасове та невідповідне приміщення сприятиме їхній руйнації та можливому остаточному знищенню", - йдеться у листі.

Відтак, колектив музею просить сприяння Володимира Зеленського у передачі Гостинного двору у комунальну власність Києва з подальшим пристосуванням будівлі під потреби Музею історії міста Києва, а також у отриманні давно обіцяного музею статусу національного.

З повним текстом листа ви можете ознайомитись на офіційному веб-сайті музею.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.