У Харкові «Нацкорпус» «повісив» депутатів, які голосували за проспект Жукова

На площі Конституції в Харкові 1 липня відбулась акція-перфоманс проти повернення проспекту Петра Григоренка імені маршала Георгія Жукова.

Як повідомляє кореспондентка Громадського, акцію організував «Національний корпус».

 
Фото: Марія ВовкГромадське

Так, протестувальники встановили шибениці, на яких повісили опудала, що зображують депутатів Харківської міськради, які голосували за рішення повернути проспекту Григоренка попередню назву.

За словами представника «Нацкорпусу» Михайла Коваленка, акція буде продовжена. «Серед повішених будуть корупціонери і реваншисти», — заявив Коваленко.

На акції протесту зібралось близько півсотні людей.

На питання, чому «Нацкорпус» вирішив провести саме таку акцію з шибеницями, Коваленко відповів, що таким чином вони хотіли провести «процедуру люстрації корупційним чиновникам» та привернути увагу міських чиновників, що питання незаконного перейменування проспекту все ще обурює харків’ян.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.