Вперше в Україні особа із синдромом Дауна отримала вищу історичну освіту

Мешканець Луцька Богдан Кравчук, який має синдром Дауна отримав вищу освіту історика. Це перший такий прецедент в Україні.

Про це повідомила представник Українського інституту національної пам’яті у Волинській області Леся Бондарук у "Фейсбуці".

За її словами, Богдан Кравчук вступив на історичний факультет Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки у 2014 році.

 
Богдан Кравчук
FB Леся бондарук

За словами матері Богдана, Євгенії Кінах, любов до історії хлопцю прищепив дідусь.

Завдяки міністру освіти Сергію Квіту та його заступнику Павлу Полянському вдалося скасувати радянську норму 1970-х років, яка забороняла здобувати вищу освіту людям з такими захворюваннями.

"Усі ці 5 років Богдан сумлінно вчився і часто був набагато успішнішим за звичайних студентів. Вони могли прогуляти, недовчити... А Богдан так любить історію, що він не міг бути іншим і не міг підвести високу довіру до його можливостей. У його успіхах велика допомога Мами Євгенії Кінах, яка була незмінним асистентом свого любимого студента", – написала Леся Бондарук, яка теж долучилася до боротьби Богдана за право на вищу освіту. 

Диплом бакалавра історії Богдан отримав 11 липня.

"Приклад Богдана – це промінь надії багатьом батькам особливих дітей. Бо відтепер вони знають, що якщо вірити у своїх дітей і розвивати їхні можливості, то мрії збуваються", – переконана Бондарук.

 

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.