Архів СБУ та Історичний архів державної безпеки Угорщини уклали договір про співпрацю

Українські та угорські архіви, що зберігають документи комуністичних спецслужб, домовилися про спільну роботу та уклали відповідний договір у Будапешті.

Про це повідомляє Пресцентр СБУ.

 
Фото: СБУ

Представники Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Історичного архіву державної безпеки Угорщини обговорили перші спільні кроки.

Необхідність кращого розуміння спільної новітньої історії України та Угорщини, а особливо історії комуністичних тоталітарних і авторитарних режимів XX ст., є двостороннім інтересом дослідників та архівістів не тільки обох країн, але й усіх, хто займається історією минулого століття.

«Комуністичні спецслужби співпрацювали між собою, творячи простір несвободи, тож логічно, що тепер українці й угорці будуть досліджувати цю історію також і в міжнародному контексті», – зазначив директор Архіву СБУ Андрій Когут.

Під час зустрічі сторони обмінялися збірниками документів про аварію на Чорнобильській АЕС, які були видані обома архівами, що засвідчило спільність інтересів установ.

Угода з угорським Історичним архівом стане важливим доповненням до співпраці, яка уже багато років триває з польськими та чеськими архівними установами, які зберігають документи комуністичних спецслужб.

Публікації історичних документів щодо політичних репресій українського та угорського народів, обмін важливими документами для дослідників обох країн будуть у фокусі майбутніх спільних проектів.

Співпраця між Галузевим державним архівом СБУ та Історичним архівом державної безпеки Угорщини стане важливим елементом культурної дипломатії між країнами-сусідами.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.