Суд відкрив провадження щодо перейменування проспекта Григоренка в Харкові

Харківський окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позови щодо перейменування проспекта Григоренка в Харкові та відкрив провадження в двох адміністративних справах.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

«Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом», - йдеться в ухвалах суду.

Юрист Українського інституту національної пам'яті Сергій Рябенко раніше пояснював, що не існує механізму повернення старої назви вулиці, а назвати її так заново - заборонено Законом "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій".

Український інститут національної пам’яті виступив із вимогою до "Харківського міського голови Геннадія Кернеса не підписувати рішення міської ради щодо перейменування проспекту Григоренка на Жукова".

Нагадуємо, що 19 червня міська рада Харкова перейменувала проспект Петра Григоренка в проспект маршала Жукова. За перейменування проголосували 59 депутатів.

Петро Григоренко – радянський генерал-майор і правозахисник. Він виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів, за що був понижений у званні до рядового в 1964 році.

Натомість, постать Георгія Жукова лишається неоднозначною в українській історії. Разом із титулом “маршала Перемоги” йому згадують українофобські вислови та дії, що призводили до даремних жертв з боку радянської армії у Другій світовій війні.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.