В ОПУ анонсували розмови у справі поліпшення відносин з Варшавою

Вадим Пристайко сказав, що Польща і Україна мають спільного ворога і відчувають необхідність жити разом у мирі та дружбі.

Про це у вівторок повідомив заступник керівника Офісу президента України Вадим Пристайко, повідомляє Польське Радіо.

 

В Офісі президента України (колишній Адміністрації президента України – ред.) анонсували перемовини для поліпшення відносин з Польщею, зокрема у справі скасування заборони на проведення пошукових робіт та ексгумацій польських жертв на території України.

«Ми плануємо візит президента України до Польщі 1 вересня на запрошення президента Анджея Дуди та участь в урочистих заходах, присвячених початку Другої світової війни, там збереться багато лідерів», - сказав на прес-конференції у Києві Пристайко.

Віце-голова офісу президента Володимира Зеленського і водночас його кандидат на посаду міністра закордонних справ України Вадим Пристайко наголосив, що Польща та Україна повинні зробити кроки до порозуміння.

Посадовець нагадав, що двосторонні перемовини відбулися, зокрема, під час візиту Володимира Зеленського до Брюсселя, де він зустрівся з президентом Польщі Анджеєм Дудою.

Вадим Пристайно зазначив, що тоді він поспілкувався із радником президента Польщі, з яким домовився зустрітися найближчим часом, аби, як висловився, подолати безвихідь у розв’язанні ряду проблем. За словами Пристайка, ексгумації – це тільки одна із цих проблем.

«Із польською стороною ми не тільки готові (до розмов – ред.), ми навіть приречені жити у мирі та щасті. Вони (поляки) є нашими сусідами, нашими найближчими братами і ви знаєте, що фактично ми відрізняємося від них тільки латинкою (латинською абеткою – ред.) і переважанням католицизму (у Польщі) над православ’ям (в Україні)», - сказав Пристайко.

«Ми усвідомлюємо нашу важку історію і ми повинні зробити усі необхідні кроки, аби знайти можливість для життя разом. Ми маємо одного, спільного ворога і відчуваємо необхідність жити разом у дружбі та мирі», - підкреслив він.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.