Помічник Зеленського: У мене батько боровся з бандерівцями після війни

Батько Сергія Шефіра, першого помічника президента України, Нахман Шефір брав участь у боротьбі з Українською повстанською армією після закінчення Другої світової війни.

Про це стало відомо з інтерв'ю Сергія Шефіра виданню "Лівий берег", передає Цензор.net.

"...у мене батько воював і навіть після війни боровся з "бандерівцями" і розповідав мені жаливі речі. Про їхні вчинки. Він служив у піхоті Червоної армії. Після війни його, 17-річного, перекинули в Західну Україну. Батько розповідав про старшні картини", - заявив Шефір.

На уточнююче запитання, Сергій Шефір відповів, що ріс із відчуттям, що "бандерівці - це зло". Проте зараз у нього цього відчуття не залишилося, тому що "я читаю, дивлюся щось, дізнабся, розмовляю з представниками обох таборів і розумію, що людей зіткнули. Одні воювали за свою землю, незалежність, а іншим казали, що це бандити. Інформаційна політика тоді так працювала". 

Шефір додав, що батько пережив перший інфаркт після того, як у 90-х почув правдиву інформацію про злочини Йосипа Сталіна, оскільки сам вірив у комуністичні ідеали.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.