Йорданія створює військовий музей під водою. ВІДЕО

Йорданія створює військовий музей на дні Червоного моря. Так влада країни планує заохочувати підводний туризм.

Музей розташований у морі неподалік берега популярної серед пірнальників затоки та єдиного йорданського порту Акаба, повідомляє Popular Mechanics.

Для створення підводної експозиції затоплюють старі моделі танків, бронетехніки та навіть вертоліт АН-1F "Кобра", списані з йорданської армії. Загальна кількість одиниць техніки – біля 20.

Це переважно зразки британського та американського виробництва, які дісталися Йорданії після панування Великої Британії над цією територією.

Ідея музею під водою виникла у влади Йорданії з метою стимулювати економічну діяльність у Спеціальній економічній зоні Акаба та в країні загалом.

Як запевняють йорданські урядовці, усі небезпечні вузли з бойових машин демонтовані, а сама техніка поступово перетвориться на рифи та приноситиме користь довкіллю.

До слова, міністерство оборони СШа мало схожу програму REEFEX ("Ріфекс"), яка перебачала створення звалища старих танків і БМП у відкритому морі коло узбережжя штатів Нью-Йорк і Нью-Джерсі. Також американські танки захоронювали у водах коло Флориди та інших приморських штатів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.