Як у Нікітському ботсаду міняли Флору на Леніна. ФОТО, ВІДЕО

У Ялті в Нікітському ботанічному саду 26 липня демонтували пам'ятник богині Флори на центральній площі саду

На її місце встановили бюст Леніна, який стояв на постаменті до 2012 року, повідомляють "Крим.Реалії".

 

Робітники болгаркою пиляли постамент, щоб демонтувати скульптуру Флори

"Молотов стояв на цьому п'єдесталі з 1937 року. У 1957 році була дана команда "Молотова прибрати і викинути в море". На його місце поставили Леніна, але вчена рада не стала викидати Молотова в море, а винесла на берег і там таємно прикопала, де ми його пізніше і знайшли. Навіть зараз видно, що нам не вдалося його повністю відмити", – розповів заступник директора Нікітського ботанічного саду Андрій Паштетський.​

Леніна повантажили на металевий ківш і провезли алеями саду до місця встановлення на тракторі.

 

За словами директора Нікітського саду Юрія Плугатарядля статуї богині Флори вже підготовлено місце на клумбі, яка височіє над головними куртинами саду, де проходять паради хризантем і тюльпанів.

"Ми перебуваємо в правовому полі, і якщо суд вирішив, ми повернули Леніна на місце. А Флора стоятиме в не менш привабливому місці і милуватиметься хризантемами і тюльпанами. За всієї поваги до вождя пролетаріату, все-таки доречніше, щоб в саду була Флора", – зазначив Юрій Плугатар.

З 1957 до 2012 року на головній площі ботсаду стояв бюст Леніна, а скульптуру Флори подарували на 200-річний ювілей саду в 2012 році. Адміністрація вирішила встановити її на головній площі замість Леніна. При цьому вчена рада тоді забула викреслити з реєстру пам'яток культурної спадщини бюст Леніна.

У Госкомнаслєдія Криму порахували, що переміщення бюста "вождя пролетаріату" з центрального місця в ботсаду до будівлі Наукового музею є порушенням законодавства. Кримський суд зобов'язав ботсад повернути бюст Леніна на головну площу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.