Як у Нікітському ботсаду міняли Флору на Леніна. ФОТО, ВІДЕО

У Ялті в Нікітському ботанічному саду 26 липня демонтували пам'ятник богині Флори на центральній площі саду

На її місце встановили бюст Леніна, який стояв на постаменті до 2012 року, повідомляють "Крим.Реалії".

 

Робітники болгаркою пиляли постамент, щоб демонтувати скульптуру Флори

"Молотов стояв на цьому п'єдесталі з 1937 року. У 1957 році була дана команда "Молотова прибрати і викинути в море". На його місце поставили Леніна, але вчена рада не стала викидати Молотова в море, а винесла на берег і там таємно прикопала, де ми його пізніше і знайшли. Навіть зараз видно, що нам не вдалося його повністю відмити", – розповів заступник директора Нікітського ботанічного саду Андрій Паштетський.​

Леніна повантажили на металевий ківш і провезли алеями саду до місця встановлення на тракторі.

 

За словами директора Нікітського саду Юрія Плугатарядля статуї богині Флори вже підготовлено місце на клумбі, яка височіє над головними куртинами саду, де проходять паради хризантем і тюльпанів.

"Ми перебуваємо в правовому полі, і якщо суд вирішив, ми повернули Леніна на місце. А Флора стоятиме в не менш привабливому місці і милуватиметься хризантемами і тюльпанами. За всієї поваги до вождя пролетаріату, все-таки доречніше, щоб в саду була Флора", – зазначив Юрій Плугатар.

З 1957 до 2012 року на головній площі ботсаду стояв бюст Леніна, а скульптуру Флори подарували на 200-річний ювілей саду в 2012 році. Адміністрація вирішила встановити її на головній площі замість Леніна. При цьому вчена рада тоді забула викреслити з реєстру пам'яток культурної спадщини бюст Леніна.

У Госкомнаслєдія Криму порахували, що переміщення бюста "вождя пролетаріату" з центрального місця в ботсаду до будівлі Наукового музею є порушенням законодавства. Кримський суд зобов'язав ботсад повернути бюст Леніна на головну площу.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.