Історичний будинок у Львові хочуть замінити офісним центром. Львів'яни проти

26 липня виконавчий комітет Львівської міської ради увалив дозволити знести "будинок Терлецьких" в історичному центрі міста. На його місці планують зведення офісного центру.

Історичний будинок розташований на вул. Сахарова, 52, повідомляє Львівський портал.

Рішення ухвалили на підставі висновку головного архітектора Львова Юліана Чаплінського про те, що будівля не є історичною і в 1990-х її вже частково перебудовували.

Шість із восьми членів виконавчого комітету проголосували за дозвіл на знесення будинку та нове будівництво на його місці.

Колишній будинок Терлецьких на вул. Сахарова
Колишній будинок Терлецьких на вул. Сахарова
Ігор Чорновол

Забудовником, який придбав ділянку, на якій стоїть будинок Терлецьких, є ТзОВ "Інсула Інвест".

Того ж дня, коли будинок ухвалили знести, на сайті ЛМР з'явилася електронна петиція з проханням до влади міста зберегти будинок Терлецьких.

Як пише "Гал-Інфо", автор петиції львів'янка Лідія Конюх так аргументує своє прохання:

"Будинок Терлецького, побудований в 1907 році є окрасою вулиці Сахарова. Охайний, гарно збережений, тішить око львівян. Окрім того, перехрестя Сахарова - Горбачевського є вщент закорковане і не тільки в час пік. Тому нове будівництво ще більше ускладнить пересування по цих вулицях. 

А ще нова будова буде підключена до старих комунікацій що приведе ще до більшого затоплення вулиці під час опадів. Та і врешті, досить ущільнювати вже сформовані мікрорайони і руйнувати".

Будинок на вул. Сахарова, 52 звели 1907 року. Він належав Михайлу Терлецькому – відомому аптекареві  та меценату, єдиному у Львові українцеві, який мав власну аптеку "Під Чорним орлом". Аптека стала своєрідним культурним осередком для зустрічей і співпраці української еліти в умовах польської експансії.

М.Терлецький був меценатом і робив чималі пожертви на громадські та наукові товариства. Безкоштовно відпускав ліки для хворих лікарні Андрея Шептицького.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.