Камінь УПА в Харкові розмалювали в кольори польського прапора. ФОТО

Пам’ятний знак, встановлений на честь Української повстанської армії в Молодіжному парку Харкова вчергове пошкодили невідомі.

Поліція розшукує невідомих, які в середу вдень облили червоною і білою фарбою пам'ятний знак.

Як повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на відділ комунікацій ГУ Нацполіції в Харківській області, інформація про подію надійшла до поліції о 14:25 середи.

 

"Інформацію зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень. Наразі працівники поліції вживають заходів для встановлення осіб правопорушників та їх місцезнаходження", - йдеться в повідомленні.

Пам'ятний знак УПА в Харкові встановила в Молодіжному парку Харківська облорганізація Народного Руху України в 1992 році з дозволу Харківської міськради. Спроби знести його або зруйнувати відбувалися неодноразово, незважаючи на те, що пам'ятник розташований за 100 метрів від Київського райвідділу міліції.

Останню атаку вандалів камінь пережив у червні 2019 року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.