УІНП призначив керівників керівників територіальних відділів у Вінниці та Дніпрі

З 1 серпня розпочали роботу Центральний та Південно-східний територіальні відділи Українського інституту національної пам’яті. Центрами їх стали міста Вінниця та Дніпро.

Про це повідомляють в Українському інституті національної пам'яті.

Керівником Південно-Східного територіального відділу, який охопить Дніпропетровську, Кіровоградську, Запорізьку та Донецьку області, став голова Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук Ігор Кочергін.

 
Ігор Кочергін - керівник Південно-Східного територіального відділу УІНП

Центральний територіальний відділ, який куруватиме Вінницьку, Хмельницьку, Житомирську, Київську, Черкаську та Чернівецьку області, очолив військовий історик, кандидат історичних наук Богдан Галайко.

"Будемо працювати над тим, щоб доносити до широкого загалу напрацювання Українського інституту національної пам'яті. Зокрема – це поширення досвіду декомунізації та пробудження у суспільній свідомості потреби деколонізації – звільнення від спадщини імперського тоталітарного минулого та формування власної самоідентичності. Плануємо найактивніше співпрацювати з навчальними закладами та інститутом післядипломної освіти, зі ЗМІ, з громадськими організаціями, розповідати про нашу історію, наших героїв, якими варто пишатися. Роботи вистачає", - наголошує Богдан Галайко.  

 
Богдан Галайко - керівник Центрального територіального відділу УІНП

Нагадаємо, що 11 червня запрацював Північно-Східний територіальний відділ, який очолила кандидат історичних наук, координатор громадської ініціативи "Харківська топонімічна група", Марія Тахтаулова. У майбутньому такі підрозділи відкриються також в Одесі та Львові.

Створення територіальних представництв Інституту передбачене Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року №799. Згідно з Постановою, у 2019 році має бути створено 5 регіональних осередків Українського інституту національної пам'яті, діяльність яких охопить усі області України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.