Документи та зброю Другої світової знайшли під поліцейським відділком. ФОТО

В Острозі Рівенської області під розібраною будівлею поліції виявили сховок зі зброєю 40-х років.

 

"Сьогодні під час розбирання будівлі відділу поліції в м Острог на Рівненщині був виявлений схрон зі зброєю: 2 угорські осколкові гранати зразка 1936 (М-36), 4 німецькі гранати М-24, 2 радянські гранати РГД-33, австрійський пістолет Штаєр зразка 1912 року, патрони різних калібрів (до рушниць різних типів зброї Другої світової війни), радянські гвинтівки Мосіна, листівки та інші артефакти часів Другої світової війни", - написав глава Національної поліції Сергій Князєв у Facebook.

 

Поки не вдалося визначити, що саме було на місці будівлі. Припускають, що це могла бути поліцейська управа, штаб-квартира УПА або в'язниця НКВД.

 

"Під приміщенням – численні недосліджені катакомби. Що таять вони?" - додав Князєв.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.