АНОНС: виставка «Утопія тоталітаризму. Реальні світи Орвела: від СРСР до РФ» ПЕРЕНОСИТЬСЯ

Відвідувачі виставки побачать раритети епохи, які наочно демонструють те, якими різноманітними способами пропаганда просочується в усі сфери людського життя.

Про це "Історичній Правді" по відомили в НМІУ.

 

В антиутопічному романі "1984" англійського письменника та публіциста Джорджа Орвелла змальовано тоталітарний режим, який цілком ігнорує базові гуманістичні принципи.

Влада на сторінках твору утверджується за допомогою безкінечної війни, терору, залякування та інформаційного одурманення населення.

Події, що розгортаються в романі, і низка символів дуже нагадують відповідні в Радянському Союзі, з його авторитарною однопартійною диктатурою, культом особи, концентраційними таборами й широко розгорнутим терором проти суспільства.

Виставковий проект візуалізує відвідувачеві два світи. Перший – Уінстона Сміта (головного героя твору), людини, яка багато років живе в закоренілому тоталітарному суспільстві, де постійно присутні тривога, страх і біль.

Другий – реалії радянської і російської систем, ідеологія яких полягає в максимальному розширенні зон впливу та утвердженні свого злочинного устрою шляхом поширення масової пропаганди з 1920-х рр. і до сьогодення, особливо на українських землях.

Куратор виставки Андрій Гуменюк, старший науковий співробітник Відділу історії України ХХ ст.

Час: 19 серпня, понеділок, з 15:00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2., м. Київ

Контакт: 0962818285 (Валентина)

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.