В Одесі запрацювала регіональна комісія з реабілітації

21 серпня 2019 року відбулось перше засідання регіональної комісії з реабілітації при Одеській ОДА.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Під час першого засідання комісія обрала Голову – директора Одеського академічного центру МАН, представника Інституту національної пам'яті в комісії, Л. В. Ковальчук, заступника Голови — заступника начальника відділу використання документів, інформації, публікацій та зовнішніх зв'язків Державного архіву Одеської області С. А. Желяскова. Кандидатура секретаря комісії залишилась вакантною до вирішення питання про призначення ООДА технічного секретаря комісії.

Також до Одеської регіональної комісії ввійшли:

  • Гайдук Наталія Анатоліївна, консультант відділу правового забезпечення юридичного управління апарату Одеської обласної ради;
  • Желясков Степан Андрійович, заступник начальника відділу використання документів, інформації, публікацій та зовнішніх зв'язків Державного архіву Одеської області (заступник голови комісії);
  • Ковальчук Лідія Всеволодівна, к. ф. н., директор Одеського академічного центру Міжнародної академії наук (голова комісії);
  • Левченко Валерій Валерійович, к. і. н., доцент кафедри українознавства, історико-правових та мовних дисциплін Одеського національного морського університету;
  • Михайлов Валентин Миколайович, начальник відділу регіонального представництва в південних областях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
  • Резніченко Ольга Володимирівна, начальник архівного відділу управління режиму та технічного захисту інформації Головного управління Національної поліції в Одеській області, підполковник поліції;
  • Різників Олексій Сергійович, заступник голови Одеської обласної організації Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих;
  • Сєрая Наталя Олександрівна, начальник архівного підрозділу Управління Служби безпеки України в Одеській області;
  • Синявська Олена Олександрівна, к. і. н., доцент кафедри історії України, заступник декана факультету історії та філософії з навчально-методичної роботи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова;
  • Смірнов Володимир Олександрович, член Одеської громадської організації "Постраждалі від політичних репресій"
  • Шарнін Юрій Анатолійович, начальник управління підтримки обвинувачення в суді прокуратури Одеської області.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.