Національна комісія з реабілітації визнала п’ятьох осіб реабілітованими

1 серпня 2019 року відбулося друге засідання Національної комісії з реабілітації.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

На ньому було розглянуто обґрунтовані пропозиції регіональних комісій з реабілітації щодо наступних осіб:

1. Кухарчука О.О.

2. Кухарчук В.Т.

3. Новосад В.П.

4. Мельничука А.Д.

5. Мартинюка П.П.

6. Шель К.М.

7. Шель Л.К.

8. Верменич І.Г.

За результатами засідання Національна комісія з реабілітації вирішила визнати реабілітованими: Верменича І.Г., Кухарчук О.О., Кухарчук В.Т., Шель К.М. та Шель Л.К.

Натомість щодо Новосад В.П., Мельничука А.Д. та Мартинюка П.П. було ухвалене рішення про витребовування додаткових архівних документів.

Нагадуємо, що у травні 2018 року вступив у дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.