Національна комісія з реабілітації визнала п’ятьох осіб реабілітованими

1 серпня 2019 року відбулося друге засідання Національної комісії з реабілітації.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

На ньому було розглянуто обґрунтовані пропозиції регіональних комісій з реабілітації щодо наступних осіб:

1. Кухарчука О.О.

2. Кухарчук В.Т.

3. Новосад В.П.

4. Мельничука А.Д.

5. Мартинюка П.П.

6. Шель К.М.

7. Шель Л.К.

8. Верменич І.Г.

За результатами засідання Національна комісія з реабілітації вирішила визнати реабілітованими: Верменича І.Г., Кухарчук О.О., Кухарчук В.Т., Шель К.М. та Шель Л.К.

Натомість щодо Новосад В.П., Мельничука А.Д. та Мартинюка П.П. було ухвалене рішення про витребовування додаткових архівних документів.

Нагадуємо, що у травні 2018 року вступив у дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.