Як шістдесятники вплинули на здобуття Незалежності – в Києві відбувся круглий стіл. ФОТО

Напередодні Дня Незалежності України 23 серпня 2019 року у День національного прапора в Музеї шістдесятництва відбувся круглий стіл «Роль шістдесятництва у здобутті незалежності України».

Про це повідомляє Український інститут національної памяті.

 

Серед низки цікавих доповідей варто особливо відзначити виступи активних учасників тих подій, будівничих незалежності України: Богдана Гориня (тема доповіді: "Від національно-культурного руху до руху опору"); Олеся Шевченка (тема доповіді: "Правда і міфи про здобуття української незалежності"), а також Голови Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих, дружини політв'язня Івана Сокульського Орини Сокульської (тема доповіді "Жертовність і героїзм видавців незалежних українських мистецько-політичних журналів 1980-х років").

 

Своїми спогадами про співпрацю українських борців за незалежність з литовським "Саюдісом" поділилась очільниця Союзу українок з США Людмила Вусик (тема доповіді: "Мій шлях із українськими шістдесятниками").

 

Модератором круглого столу була завідувач Музею шістдесятництва Олена Лодзинська, яка також виголосила доповідь на тему: "Шістдесятники у національно-визвольному русі України другої половини ХХ століття".

Наступного дня 24 серпня 2019 р. більшість учасників круглого столу окремою колоною взяли участь у параді до Дня Незалежності.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.